Похід "Саврань"

Берег Південного Бугу поблизу села Вільшанка Савранського району
14-16 серпня 2006 року

Так ця місцевість виглядає на мапі...

Так вона виглядає зі супутника...


Стрілками відмічені: a - стоянка, b - джерело, c - гранітний кар'єр, d - гребря зруйнованого водяного млина.

Так - із літака...

Так ця місцевість виглядає без нас...

А так - з нами!!!

Це місце було випадково знайдено дуже давно, у 1971 році. Місце, здавалося б, нічим не примітне. Смужка берегу Південного Бугу, вкрита охайною зеленою травичкою, захищена від сонця старими вербами. За деревами - вузька сільська дорога, якою за день усього декілька разів проїжджає якийсь мотоцикл із коляскою чи пошарпаний жигульонок. Далі - поле, що у разні роки засівають то пшеницею, то кукурудзою, то сонячником. За полем - ліс. Місцями листяний, місцями хвойний.

Між тим, Природа, здається, навмисне все тут влаштувала так, щоб людині в ціх місцях було добре та затишно. Під старими вербами, які продуває легкий вітерець, майже немає жодного комара, проте можна знайти скілько завгодно дрів для вогнища, річка вабить купальщиків лагідною прохолодою, а для пиття і приготування їжі неподалік можна знайти джерело з прозорою і холодною водою.

А тих, хто полюбляє поблукати околицями, очікує немало цікавого. Ліси багаті найрізноманітнішою рослинністю, в них можна зустріти і просторі хвойні насадження, і непрохідні хащі колючого чагарнику. На узліссі - невеликий кар'єр із видобутку граніту, на дні якого, до речі, теж б'є джерело. Поруч, буквально за дві-три сотні метрів, течію річки заступає насипна кам'яна гребля, на якій колись давно стояла невеликий водяний млин із дерев'яним колесом. Тут же, у хащах біля греблі, повнісінько яблунь, гілки яких щедро обвішані соковитими плодами.

А ще заходи сонця над річкою, натхнені жаб'ячі концерти, вогнище до самого світанку, дотепні і повчальні історії, які так чудово розповідати і слухати, спостерігаючи за тлінням жарин, які переливаються всіма відтінками червоного кольору!..

48°08'51"N, 30°12'32"E. Це місце з тих, куди хочеться неодмінно повернутися. Час від часу учителі ліцею роблять це. Разом із своїми учнями.

 

Фотоальбом від Павла Андрійовича

Повноформатні фотографії (для друку) можна завантажити ТУТ