у нашій пам’яті назавжди

Наша дорога колего, Ольго Сергіївно. Ми учили дітей, вони учили нас. Ми зустрічали першокурсників (тоді саме так ми називали восьмикласників, а потім семикласників) і проводжали випускників. Ми вели довгі дебати під час зібрань. А якою класною класною Ви були. Ми збирались не тільки на педрадах, а і за святковим столом. І так більше тридцяти років. А потім… Ми так чекали. Ми сподівались зустрітися, поговорити, може, навіть випити (і не тільки чаю). Але доля вирішила по-іншому. Сьогодні 14 лютого 2026 року ваше серце зупинилося. Ви любили море, прогулянки старою Одесою. Ви так любили життя. Сьогодні в наших душах злива. Але Ви любили сонце. І саме такою сонячною, світлою, усміхненою, дорога наша Ольго Сергіївно, Ви залишаєтесь у нашій пам’яті.
